Хто придумав термін «генеалогічне древо» і як родовід називалася до цього?

Є такий португальський дизайнер, дослідник інфографіки Мануель Ліма ( Manuel Lima), він досліджує способи візуалізації знань людьми різних культур в різні історичні епохи. І в результаті цих досліджень він приходить до висновку, що дерево взагалі є одним з найбільш універсальних способів описати, або, точніше, намалювати, візуалізувати, якийсь звід інформації. Про це він написав цілу книгу ( «The Book of Trees», продається на Amazon), також на TED є його лекція на ту ж тему.

В його роботах про дерева, зрозуміло, велика увага приділяється і генеалогічне древо - тобто системі візуалізації родоводу людини, при якій в корені дерева знаходиться найраніший відомий предок, а на гілках - його нащадки.

Конкретного періоду, коли такий тип побудови був вперше використаний, Ліма не приводить, але зазначає, що, наприклад, в християнській культурі поняття генеалогічного древа тісно пов’язане з розмитим поняттям «древа життя», згадки про якийкілька разів зустрічаються в Біблії, і відсилають до якихось більш древнім реалій (зображення, які малюють щось схоже на «древо життя», використовувалися і у шумерів, і в Стародавньому Єгипті).

Примітно, що родовід Ісуса Христа в Біблії розписується саме як деревоподібна, а не лінійна структура - перераховуються не тільки прямі предки, а й «брати їх».

тобто, простіше кажучи, зрозуміти, коли саме виникло поняття «генеалогічного древа» практично неможливо, воно, швидше за все, така ж давня, як взагалі вся система з розуміннях знань і відомостей. І до «древа» воно, мабуть, ніяк по-іншому не називалося, завжди їм було.

До речі, інший універсальною формою візуалізації інформації, настільки ж древньої, Ліма називає коло.




ЩЕ ПОЧИТАТИ